Книжкові новинки | Осіння підбірка

За вікном золоті птахи

К. Паустовський "Жовте світло"

У Паустовського осінь – найповноцінніший персонаж. “Осінь минає миттєво і залишає враження золотого птаха, що промайнув за вікном”.

Харукі Муракамі "Норвезький ліс"

Для одних це історія про молодість, лихих та легендарних 60-х, секс та студентське

життя. Для інших пронизлива історія, що народжує безпросвітний листопад у душі: про втраченість людини, про те, як кожен із нас не потрібен кожному з нас; про те, що ми хоч і шукаємо, але завжди лише втрачаємо, і ніколи не знаходимо.

О. Купрін “Гранатовий браслет”

Найсумніша історія про кохання всіх часів. Розповідь саме про те кохання, яким мріють жінки, і на яке не здатні більшість чоловіків. Кохання, яке може лише віддавати. Чоловік, який нічого не вимагає, і, прощаючись з коханою, каже: «Нехай святиться твоє ім'я…» Події цього роману, якому ніколи не судилося відбутися, відбуваються восени. І таким же осінньо-сумним, але світлим стає настрій того, хто прочитав цю повість.

Г. Гарсіа Маркес “Осінь патріарха”

Книга класика світової літератури розповідає про самотність людини, наділеної величезною владою. Роман Осінь патріаха - це історія Генерала Всесвіту, Генералісімуса Часу. Письменник створив у романі образ типового латиноамериканського генерала-диктатора... Він уже дві сотні років є повновладним господарем невеликої країни на острові Карибського моря. І на його прикладі можна осягнути як нещасним можна бути, маючи владу, але користуючись нею невміло; скільки цікавого можна не дізнатися про людей, вартих уваги, коли уважно стежити за іншими, як можна відчувати чужу ненависть, слухаючи захоплені похвали, яким знедоленим можна бути, маючи все.

М. Монтень "Проби"

Цю книгу можна відкрити на будь-якій сторінці і почати читати з будь-якого місця - вона дасть їжу для розуму і теми для розумних розмов: на всю осінь, що залишилася, і навіть зиму, вистачить. Філософія – саме осіннє читання. Осінь – час, коли хочеться зупинитися та подумати. Монтень уже подумав багато. Нам залишилося тільки під шелест падаючого листя приєднатися до роздумів мудреця.

Роджер Желязни «Ніч в самотньому жовтні»

Роман «Ніч у самотньому жовтні» Р. Желязни неможливо просто читати: ним потрібно дихати. Кожна його сторінка пахне осінніми дощами й опалим листям, древньою магією і… не менш древніми страхами. Зрештою, це не звичайний роман, а радше жовтневий щоденник сторожового пса на ймення Нюх, який спільно зі своїм хазяїном Джеком (тим самим Різником), а також з іншими друзями й недругами та їхніми сумнозвісними господарями бере участь у Великій Грі, що відбувається місячної ночі на Геловін. І не дай боже в цій грі програти, бо долі переможених не позаздриш.

Дякуємо Вам за увагу до публікацій нашого блогу! Долучайтесь до нас у соціальних мережах! Будемо щасливі бачити Вас також серед постійних читачів (сайдбар членів блогу ліворуч).