«Приходь до мене на чай!» – ця фраза давно означає набагато більше, ніж запрошення на чаювання з чимось смачненьким. Це запрошення до спілкування людей, які близькі та приємні один одному.
Сьогодні пропонуємо добірку книг про те, як пити чай та про чайну церемонію, про історію та походження, а також просто гарні історії, в яких чайні посиденьки займають геть не останнє місце. Читати як добірку, так і книжки бажано із теплим горнятком улюбленого напою😉
«Чайна книга», Макс Фрай
Унікальним поєднанням оповідань та рецептів чаю – є книжка улюбленої багатьма письменниці Макс Фрай. Чайна книжка вийшла другою після «кавової». Письменниця дивувалась, як нікому раніш не приходила в голову ідея – створити збірку історій, в якій би герої пили чай. Але не простий чай, а за вишуканими та запашними рецептами, які й додаються до кожної історії.
Ця книга ідеальне поєднання для фанів Макса Фрая та чаю.
Ця книга ідеальне поєднання для фанів Макса Фрая та чаю.
«Книга чаю», Какудзо Окакура
У 1906 році японський письменник та мистецтвознавець Какудзо Окакура написав англійською книжку для читання в голос в мистецьких салонах серед західної аудиторії. Книжка майже відразу стала культовою. Робота Окакури є не лише історією чаю, а історією культу цього напою.
«Книга чаю» є збіркою роздумів та есе автора впереміш із цитатами східних філософів Конфуція, Лао-цзи, Будди, легендами Японії та Китаю, історіями відомих шанувальників чаю, воїнів та чайних майстрів. Окакура розмірковує про дзен та даосизм, та пояснює, наскільки сильно любов до чаю вплинула на японську культуру та мистецтво. Одна із концепцій японського письменника вплинула на роботи німецького філософа Мартіна Гайдеггера.
«Зелений чай: оцініть китайський чай», Лі Хун
Ця книга – джерело знань. Вона допоможе відповісти на численні питання, що виникають ненароком в думках:
- Чому в Китаї так цінують чай;
- Чому символізують напій в ранг із Всесвітом;
- Що цінніший розсипний чай на відміну від пакетованого;
- Типи китайського чаю;
- Правила приготування зеленого чаю.
Перегортаючи сторінки видання, можна знайти ще безліч інших питань і відповідей. Книга сподобається професіоналам і дилетантам, тим хто п'є чай багато років і початківцям любителям.
«Три чашки чаю», Грег Мортенсон, Девід Олівер Релін
До цієї історії чай має дуже побічне відношення, проте в деякому сенсі навіть ключове. Історія Мортенсона не вигадка. Якось він вирішує подолати Еверест на знак пам’яті про свою сестру, дорогою потрапляє в екстримальну ситуацію, а водночас і знаходить сенс життя – у маленькому пакистанському містечку. Саме за традиціями племені балті, члени якого врятували Мортенсона, – випити із незнайомцем чаю не просто формальність: «Коли ти вперше п’єш чай з балті, ти чужинець. Коли п’єш чай вдруге, ти шанований гість. В третій раз ти стаєш родичем, а заради родичів ми готові зробити все, що завгодно, навіть померти.» Книжка розповідає про шлях, який привів Мортенсона до створення однієї із найвідоміших благодійних організацій та побудови 145 шкіл для бідних дітей в Пакистані та Афганістані.
«Чай – напій-досконалість», Джейн Кемпсі
Насичений гайд для тих, хто любить чай. У книжці авторка розповіла як про історію чаю, так і про різні способи ідеального заварювання напою. Також у ній йде мова про користь та лікувальні властивості трав’яних чаїв.
Основна теза книжки – «чай – це один із найпопулярніших напоїв, проте більшість, хто його вживає, заварює його неправильно». Книга є зібранням практичних та надихаючих порад, а також екскурсом в історію запашного напою.
«Шлях Чаю», Бронислав Виногродський
Автор веде розповідь з точки зору любителя чаю. Він виділяє напій з усіх наявних, і всією душею хоче вселити бажання вживати його іншими людьми. Автор віддає перевагу китайському чаю і вважає напій частиною культури цієї країни. Тут час має ряд циклів, так само як і чай: від посадки до паростка, від розбирання до чаювання. Час і філософія в Китаї єдине ціле. Крім того, чай використовують в країні по-різному: для щоденного розпивання і при проведенні різних ритуалів.
Чай для китайців – настрій і свято. І про все це проникливо розповідає письменник. Прочитавши книгу, неодмінно виникне бажання купити яку-небудь марку китайського чаю.
Чай у книжці сербського постмодерніста Милорада Павича виконує атмосферну роль. Белград та таємниці, кохання та розставання, записки та листи – це все дуже типове для чарівної прози Павича. Історію, яка балансує на межі вигадки та сну, можна читати із будь-якої сторінки. Сподобається шанувальникам вигадливих кросвордів та чаю з екзотичними ароматами. Шукачам зрозумілих сюжетів краще проходити повз;)
«Велика книга чаю»
А якщо душа прагне справжньої, змістовної, ілюстрованої енциклопедії – тут допоможе «Велика книга чаю». Французькі автори на чолі із Джонатаном Расіном у ролі редактора не обмежували лише історією та практичним застосуванням чаю. У книзі ви знайдете: про кожну із найвідоміших країн, в якій вирощують чай, а це Китай, Японія, Тайвань, Шрі-Ланка, Непал, В’єтнам та ПАР. Про те, як ґрунт та клімат кожного регіону впливає на смак напою. Про унікальні способи приготування напою в різних країнах, про найвідоміші та найцікавіші сорти чаю, а крім способів заварки, ще й дізнаєтесь в яких інших стравах використовують чай. А наприкінці корисна табличка із 35 видами чаю та їхнім біохімічним складом.
«Аліса в Країні Чудес», Льюїс Керрол
Справжню чайну мандрівку варто закінчувати ідеальною чайною церемонією! Жартуємо, можливо не ідеальною, але найбільш цікавою в історії літератури. Чаювання дівчинки Аліси та Капелюшника із не менш відомими особами цієї надзвичайної історії надихне на не одну запашну чашку чаю. А для когось можливо і стане першопричиною любові до цього напою.
За матеріалами: blog.yakaboo.ua, coffee-andtea.com/
Дякуємо Вам за увагу до публікацій нашого блогу! Долучайтесь до нас у соціальних мережах! Будемо щасливі бачити Вас також серед постійних читачів (сайдбар членів блогу ліворуч).
Немає коментарів:
Дописати коментар