Стівен Кінг продав права на екранізацію свого твору всього за 1 долар, так як був у дружніх стосунках з режисером і сценаристом Френком Дарабонтом. Вони стали друзями ще під час роботи над короткометражною драмою "Жінка в кімнаті" - яка стала екранізацією однойменного оповідання Стівена Кінга.
Багато сумнівів у Фіцджеральда було не тільки з приводу створених образів, а й щодо назви твору. Перш за все були відкинуті такі варіанти: "Навколо сміття і мільйонерів", "Гетсбі - Золотий капелюх", "Несамовитий коханець", та "Дорогою у Вест Егг". За тиждень до публікації Фіцжеральд обрав назву "Бенкет Трімальхіона". Потім він вирішив назвати його "Великий Гетсбі", а в останній момент, вирішивши пов'язати назву з символами американської мрії, письменник вигадав назву "Під Червоним, Синім і Білим" (кольори американського прапора).
Роман містить прямі посилання на творчість Хорхе Луїса Борхеса, який сам представлений в романі в образі сліпого охоронця бібліотеки-лабіринту - ченця Хорхе Бургоського.
Вільгельм Баскервільський цитує Декарта та Людвіга Вітгенштейна. Але жоден із критиків цього не помітив, настільки органічно ці ідеї виглядали в схоластичному міркуванні.
В знаменитій пісні з роману Стівенсона "Острів скарбів" співається: "П'ятнадцять чоловік на скриню мерця. Йо-хо-хо, та пляшка рому!". Логічно припустити, що "Йо-хо-хо" - це регіт піратів, однак це не так. Такий вигук використовувався англійськими моряками, коли їм потрібно було разом одночасно докласти зусиль в який-небудь роботі - в українській мові йому відповідає фраза "Один, два, почали!".
Фраза "Елементарно, Ватсон!", яку ми звикли асоціювати з Шерлоком Холмсом, жодного разу не зустрічається в оригінальних книгах Артура Конан Дойля. Її вигадали в одній з театральних вистав за мотивами книг про Холмса, звідки фраза перекочувала в фільми. Найімовірніше, джерелом фрази стала відповідь детектива, яка складалась з одного слова "Elementary". В оповіданні "Горбань" - єдиний випадок вимови даного слова Холмсом за всю бібліографію.
В оригінальному творі "Книга джунглів" Багіра - це персонаж чоловічої статі. Вітчизняні перекладачі змінили Багірі стать, скоріш за все тому, що слово "пантера" - жіночого роду. Така ж трансформація відбулася з іншим персонажем Кіплінга: кіт став у вітчизняному перекладі "Кішкою, яка гуляла сама по собі".
Гаррієт Бічер-Стоу після написання роману пред'являлися звинувачення в недостовірності зображеного в творі. У відповідь письменниця в 1853 році написала книгу "Ключ до хатини дядька Тома" (часто просто "Ключ"), де наводились свідчення того, що роман грунтується на реальних подіях.
Будинок Бічер-Стоу в Брансвік, штат Мен, де була написана "Хатина дядька Тома", знаходиться в переліку найважливіших пам'яток США.
Немає коментарів:
Дописати коментар