«Тонке мереживо жіночої душі» : написано жінками для жінок

Пропонуємо Вам огляд цікавої та захоплюючої літератури. 

Ці книги, написані для жінок, про жінок і створені жінками. Може бути дуже цікавою книга автора - чоловіка, але роман, вистражданий і винесений на папір з жіночої душі набагато цікавіше і ближче читачам - жінкам. Здається, що це все про тебе, про твоє життя, про твоїх близьких, твоїх подруг, твої втрати і розлуки і про твою любов. Пропонуємо Вашій увазі 7 чудових книг, написаних жінками для жінок.

Вдовиченко, Г. Пів'яблука : роман / Галина Вдовиченко. - Київ: Нора-Друк, 2008. - 239 с.

Як книжку подаси, так її і з’їдять. А тому, коли береш книжку на обкладинці якої зображено соковите яблучко, таку книжку хочеться одразу з’їсти…

Книжка Галини Вдовиченко – це своєрідне «секс і місто» по-українськи. Головні героїні – чотири дорослі подруги, що мешкають у Львові. Якщо комусь із молодих здається, що сорок п’ять років – уже крок до старості, а життя «дорослої» жінки не може бути цікавим, з’їжте половинку вдовиченського «яблука», - і стереотипи як рукою зніме! Сто відсотків, що після книжки Г. Вдовиченко кожна читачка, незалежно від віку, отримає енергійний поштовх: піде до спортивної зали, перетасує меблі в квартирі або принаймні накладе маску на обличчя. "Пів`яблука" – досить позитивна книжка, після якої розумієш, що 45-річний вік – це не старість, а зрілість, і вона може стати найкращим періодм у житті жінки.

Гавальда, А. Я її кохав. Я його кохала. Ковток свободи : романи / Анна Гавальда ; пер. с фр. К. Єрмолаєвої. - Харьков: Клуб Семейного Досуга, 2013. – 240 с.

Говорячи про французьких письменників, які сьогодні формують пейзаж епохи неможна не назвати ім’я Анни Гавальди, її твори перекладені на десятки мов і користуються незмінною любов’ю читачів.

Справжній успіх їй принесли повісті «Я її кохав. Я його кохала» і «Просто разом». Остання отримала безліч літературних премій. Ці книги стали бестселерами, вийшли мільйонними тиражами.

Сюжети її книг – надзвичайно мудрі і добрі історії кохання і самотності. Про те, що мрії можуть і повинні збуватись, треба тільки дуже захотіти.

Кононенко, Є. Новели для нецілованих дівчат : рукописні новели / Євгенія Кононенко. - Львів : Кальварія, 2006. - 190 с.

На початку нового тисячоліття в українській сучасній прозі все відчутніше почали лунати «жіночі голоси».

Літературні тексти, створені жінками, в яких майстерність поєднується з новаціями, позбавлені будь-яких феміністичних пересторог та нудної дидактики, вони сповнені такого різного і несподіваного світобачення, яке ставить під великий сумнів твердження про те, що наше життя сіре і нецікаве. Однією з них є Євгенія Кононенко.

Рубина, Д. Когда же пойдет снег? : повести и рассказы / Дина Рубина. - Москва: Эксмо, 2008. - 400 с.

Це книга про людей, простих і звичайних, про любов, про складні сімейні взаємини, про втрати і прощення. Ця книга про мудрих людей.
«…люди ходять по землі. Одні й ті ж люди, тільки з поправкою на час та обставини. І якщо зрозуміти це і міцно запам'ятати на все життя, то не буде на землі ні смерті, ні страху».

Сняданко, Н. В. Гербарій коханців / Наталка Сняданко. - Харьков ; Белгород : Клуб Семейного Досуга, 2011. – 269 с.

Наталка Сняданко – доволі відомий та успішний письменницький бренд в сучасній українській літературі, тому вихід її нового роману під назвою «Гербарій коханців» став непересічною подією літературного життя країни.

Із першого свого роману Наталка розпочала захопливу гру з національними, культурними, віковими й сексуальними стереотипами. Її твори активно перекладаються, та справжній тріумф на Батьківщині приніс письменниці 2008 рік: вона номінована на премію «Книга року Бі-бі-сі».

«Гербарій коханців», за словами автора передмови до роману, справжнього гуру сучукрліту Юрка Іздрика, такого ґатунку, що в українській жіночій прозі й взагалі нема з чим порівнювати. «Це не колекція любовних історій, - каже Іздрик, - а дійсно гербарій певних людських типів з дивними стосунками між ними».

Токарева, В. Сентиментальное путешествие : рассказы, повести / Виктория Токарева. – М.: ЗАО Изд-во ЭКСМО-Пресс, 1998.- 400 с.

Якщо в серці немає любові, людина мертва. Живим він тільки прикидається. Така своєрідна точка відліку для всієї творчості Вікторії Токарєвої, кращої, найтоншої дослідниці цього прекрасного почуття.
Кохання у творах письменниці не завжди буває лагідним - в ній є місце і для болю, і для нерозуміння. Але у повсякденній, буденній суєті любов - промінь світла, а щастя, навіть недовге, - єдине, заради чого варто жити...

Улицкая, Л. Е. Второе лицо : повесть, рассказ / Людмила Улицкая. - М.: Эксмо, 2002. - 224 с.

Повість «Сквозная линия» про брехню, не про жіночу брехню, а скоріше про вигадане жінками життя, про фантазії, про які вони розповідають іншим і свято вірять у свою брехню.
Повість "Второе лицо" про чоловіка, який перед смертю, складаючи заповіт, вибирає з усіх своїх родичів самого дивного, який витратить заповідані гроші на собачий притулок.
Ці та інші не менш цікаві книги Ви можете отримати, звернувшись до нашої бібліотеки.