Кожне покоління батьків має свої уявлення про те, що можна назвати гарною дитячою книжкою. Тому так цікаво спостерігати, як ці погляди дуже рідко збігаються в бабусь-дідусів та батьків, чи в батьків та дітей, чи в усіх одразу. А ще викликає здивування ситуація, коли дитячі книжки, які критикували в інших країнах нинішні дідусі й бабусі ще двадцять-тридцять років тому, нині викликають подив у сучасних українських батьків.
Проте іноді ці часові зсуви світоглядних уявлень минають непомітно – і тоді діти отримують щось нове, не схоже на жодні уявлення багатьох сучасних дорослих про те, що слід читати в дитячому віці, тим паче, якщо йдеться про книжки, що вже давно стали класикою для багатьох дітей у світі. Та й не варто критикувати те, що вже покритиковано, з цікавістю перечитано та нагороджено й у що закохані тисячі дітей.