Хайку – окремий жанр, що виділився з хокку в ХVII столітті. Хайку перетворився в самостійну форму мистецтва завдяки двом майстрам: Мацуо Басьо і Уесіма Оніцура. Це короткий, лише в три рядки вірш, родом з Японії. У ньому немає рими, і тільки ритм відрізняє його від прози. Почуття передаються опосередковано – через образи природи, окремі деталі навколишнього світу.
