середа, 10 вересня 2014 р.

Справа отамана Зеленого

Кокотюха, А. Справа отамана Зеленого. Українські хроніки 1919 року : роман / Андрій Кокотюха ; передм. Я. Файзуліна. - Харків : Клуб Сімейного Дозвілля, 2014. - 304 с.

"Справа отамана Зеленого" занурює нас у перипетії бурхливого 1919 року. 1919 або 2014 в Україні - чи є різниця? Андрій Кокотюха легко дає відповідь на це запитання у своїй новій книзі. Розпал громадянської війни, звірства більшовиків, втоплений у крові Київ, республіки в кожному селі - на тлі цих подій автор пропонує нам простежити трансформацію особистості лікаря Артема Шеремета.

Артем Шеремет - прихильник незалежної України з потужною центральною владою. Повертаючись до Києва після служби і перенесеного поранення в лавах армії УНР, він дізнається, що його кохану дружину вбивають в катівнях «чрезвичайки». За перебігом обставин Артема заарештовують. Він опиняється в пеклі, яке навряд чи під силу вигадати самому дияволу. Нескінченні тортури, постійний запах крові, одне лише бажання - швидше померти, але при цьому зберегти людську подобу. Шеремета та інших ув'язнених везуть на розстріл за Київ. І знову випадковість - конвой потрапляє в засідку «зеленівців». І саме з цього моменту для нього починається нове життя.

Його лікарювання і людинолюбства ставатиме все менше, ненависті й бажання помститися за смерть близьких людей - все більше. Мине зовсім небагато часу - і перед нами з’явиться вже не київський лікар, а отаман Вдовий, який втративши кохану жінку, знайшов лише порожнечу, бажання втекти від реальності дорогою ціною, як мінімум, кількома десятками чужих життів.

Твір Кокотюхи можна було б сміливо назвати вдалим історично-пригодницьким романом. У ньому є легкість, захопливість, необхідна частка романтизму, над якою автор наче ненароком іронізує. Можна було б, але ... Текст написаний в той період, коли Україна дуже добре розуміє, чим загрожує прихід чужаків на її землю. Ілюзій уже не залишилося. Літературне або історичне підтвердження небезпеки їхньої наявності по відношенню до іншої культури - агресивної та алогічної - як ніколи затребуване. Книга про українських отаманів закінчується на ноті трагічній і приреченій. Як пересторога. І нехай історія не вчить. Головне - відстояти те, що є дорогим тут і зараз.

Джерело: CUITPROSTIR.UA.

Немає коментарів:

Дописати коментар

Related Posts Plugin for WordPress, Blogger...