Улюблені книги Моргана Фрімена

Морган Фрімен - один з найвідоміших темношкірих акторів, а також багаторазовий номінант та лауреат премій Американської академії кіномистецтва та Золотий глобус. Серед відомих акторських робіт Фрімена такі фільми, як «Втеча з Шоушенка», «Сім», «Щасливе число Слевіна», «Крихітка на мільйон» і «Поки не зіграв в ящик».

Він не з тих, хто читає все підряд. Його бібліотека - зі смаком підібрані твори дивовижної глибини. «Якщо робиш щось, роби добре» - девіз Фрімена відноситься і до читання.

Як і ми, актор дуже любить читати, а особливе задоволення йому приносить художня література. Пропонуємо дізнатись про п'ять улюблених книг Моргана Фрімена.

«Ріта Хейворт і порятунок з Шоушенка», Стівен Кінг

Це не просто книга - це посібник з виживання, гімн людської віри. Ця історія про шляхи до свободи, коли здавалося б виходу немає. Вона ідеальна для прочитання навіть для невиправних скигліїв. При цьому головний герой не постає перед нами таким собі суперменом без страху і докору. Ні, він звичайна людина, яка навіть у в'язниці зберегла свою людяність. 

Книга читається неймовірно легко і, на подив, після такої, здавалося б не легкої історії, залишається дуже світле почуття. Сюжет, можливо, не настільки динамічний, але всі ці історії різних людей, з якими знайомиться головний герой у в'язниці, історія дружби з Редом, надають книзі якоїсь душевності. 

Однією з головних особливостей історії є певна частка недомовленості, яка покриває історію мороком таємничості та дозволяє уяві читача ретельно працювати й додумувати деталі того, що відбувається у книзі.

«Мобі Дік», Герман Мелвілл

У центрі цього унікального, написаного всупереч законам жанру твору - гонитва за Білим китом. Захоплюючий сюжет, епічні морські картини, описи яскравих людських характерів в гармонійному поєднанні з філософськими узагальненнями роблять цю книгу справжнім шедевром світової літератури.

Книга має власну, не схожу на інші манеру оповіді. Динамічні сцени тут змінюються повільними, практично документальними розділами, що оповідають про оснащення судна, або анатомію кита. Слідом за ними йдуть філософські роздуми, а змінюють їх несподівані прозові монологи героїв, а потім раптом починається чисто романтичний розділ, присвячений принадам моря, яке Мелвілл описує з любов'ю та дуже майстерно.

«Великі надії», Чарльз Діккенс

Історія Піпа - хлопчаки з простої селянської родини, який несподівано отримав можливість вибитися в люди й увійти в краще лондонське суспільство, і Естелли, яку опікунка - напівбожевільна аристократка - зробила знаряддям своєї помсти, виростивши з неї фатальну красуню, яка розбиває чоловічі серця.

Ця історія дивовижна, красива, легка, місцями складна, де рука об руку йдуть життя і смерть, бідність і багатство, дружба, любов і ненависть. Діккенс не тільки чудовий письменник, але ще й тонкий психолог. Його герої багатогранні, складні та шалено цікаві. А стиль оповіді захоплює буквально з перших рядків.

«Чорний Красень», Анна С'юелл

Англія. Середина XIX століття. Основний засіб пересування - коні. Як же їм живеться? Що вони відчувають? Що їм подобається? Який догляд їм потрібен? Чому кусаються? Чому вони спотикаються? Чому хворіють? Відпові на ці запитання дає головний герой книги. Набагато звичніше, коли хтось розповідає про тваринну - характер, звички, спосіб життя. Але і кінь про людину може розповісти чимало цікавого.

Герой цієї книги Чорний Красень - чорна шовковиста шерсть, а на її тлі - біла панчоха на передній нозі та біла зірка на лобі. Доля його виявилася мінливою, довелося змінити багато стаєнь, конюхів, наїзників, професій. Так, у коней бувають найрізноманітніші заняття: на них скачуть  верхи, здають в прокат, запрягають в кеб та інші  вози, поклажу перевозять... Про все це розповідає кінь «благородних кровей» Чорний Красень. З ним ми проходимо весь шлях життя від народження до останнього пристанища.

Книга змушує задуматися кожного про те, що тварини - не бездушні, вони потребують доброго слова, любові та турботи не менше, аніж люди.

«Авессалом, Авессалом», Вільям Фолкнер

Роман американського письменника Вільяма Фолкнера, написаний в стилі південної готики, який вперше був опублікований в 1936 році. Це історія про трьох сімей американського Півдня до, під час і після Громадянської війни з особливою увагою до життєпису Томаса Сатпена.

В основі цієї історії американська ідея рівних можливостей, коли людина без роду, завдяки власним амбіціям домагається положення в суспільстві. Втілює цю ідею образ полковника Сатпена, - сильної особистості, індивідуаліста, якому властиво непомірне честолюбство, залізна воля, готовність все витерпіти, домагаючись поставленої мети. Він хоче залишити після себе слід, ставши родоначальником династії. Для цього йому потрібен син - рідна кров, його кров. У вчинках Сатпена почуття не грають ролі, всі його дії - угода, спрямована на досягнення результату. І ось, коли, здавалося, мета досягнута - фатум наздоганяє не тільки його, а й все його оточення.

Оповідання передано, як один спогад. Воно говорить за допомогою Квентіна Компсона, так, того самого з роману «Шум і Лють»... Між цими двома творами немає прямого зв'язку. Наскрізні персонажі, те ж місце дії, схожість сюжетної теми, але при цьому різні ситуації та інше звучання акордів.

Всім приємного читання!

За матеріалами: nv.ua/ukr/style/art, www.livelib.ru

Дякуємо Вам за увагу до публікацій нашого блогу. Будемо щасливі бачити Вас серед постійних читачів (сайдбар членів блогу ліворуч).