Вірність, чесність, принциповість сьогодні часто називають старомодними. Такий світогляд знаходить відгук у дорослій літературі, де часто розмиваються межі та етичні норми. Але в більшості книг, написаних для дітей і підлітків, ці поняття все ще живі. Кордони там чіткіші, фальші та лицемірства менше, а на чолі стоять етичні норми. Такі історії можуть багато чого навчити.
«Хвиля», Тод Штрассер
Книга написана за реальними подіями, які відбулися в 1967 році в Каліфорнії, в Гордон Хай Скул. Викладач історії Рон Джонс вирішив провести експеримент і показати підліткам, чому не тільки прості робітники, але й розумні, інтелігентні німці були захоплені ідеями фашизму.
Результат вразив усіх. Авторитарні ідеї підкорили не тільки учнів, але й дорослих. До руху приєдналися вчителі та батьки. Лише одиниці не піддалися загальній істерії та знайшли в собі сміливість відстоювати власну точку зору. Готовність людей сліпо підкорятися лідерові і рухатися слідом за чужими рішеннями шокувала викладача — він згорнув експеримент.
Що можуть почерпнути з цієї книги дорослі? Люди думають, що вони ніколи не опустяться до певних речей — ніколи не схвалять геноцид, не захопляться чимось жахливим. І забувають, що все це вже було. Справа тут не тільки у фашизмі. Нерідко людина в натовпі забуває себе. Втім, важливо жити своїм розумом і пам'ятати, що принципи — це не порожній звук, що правильні рішення іноді бувають важкими і що за них треба дорого платити. Ще в книзі чудово описано, як люди зачаровуються прекрасною ідеєю і заради неї готові переступати через інших.
«Той, що дає», Лоїс Лоурі
Цей роман-антиутопія — один з найвідоміших творів для підлітків. Він був написаний в 1993 році, а в 1994-му нагороджений літературною премією «Медаль Джона Ньюбері». У 2014 році за книгою був знятий фільм з Меріл Стріп і Джеффом Бріджесом у головних ролях.
В ідеальному світі немає місця сильним емоціям. Тут не говорять про хворобливі і важкі речі. Тут заборонені слова з високим емоційним забарвленням: люблю, ненавиджу, боюся. Тут всі нагодовані і живуть у теплих будинках. Цей світ без страждань, але чи є в такому світі місце для співчуття?
Як писала сама авторка, вона створила теплий затишний безпечний ареал, де немає забобонів, несправедливості, воєн, голоду, насильства, бідності і усі люди ввічливі. На перший погляд – ідеальний світ! Але такого світу немає в реальності. Саме тому головний герой опиняється перед вибором: залишитися в цьому затишному куточку чи врятувати дорогу людину.
Що можуть почерпнути з цієї книги дорослі? Мало хто замислюється, що він отрумує, коли страждає. Відчуваючи біль життя, люди вчаться співчувати. Переживаючи чиюсь смерть, вчаться любити і цінувати близьких. Коли життя випробовує нас на міцність, ми стаємо міцнішими. І в цій книзі авторці чудово вдалося передати, якими жорстокими можуть бути ввічливість і гуманність.
«Диво», Р. Дж. Паласіо
Книга була опублікована в 2012 році і викликала фурор. Вона багато тижнів утримувала першість у списку бестселерів New York Times, а два книжкових магазини-гіганти Amazon і Barnes&Nobles назвали «Диво» книгою року. Також роман отримав нагороду «Вибір вчителів», яку дає Міжнародна читацька асоціація. У 2017 році на екрани вийшов однойменний фільм Стівена Чбоскі, в якому грають Джулія Робертс та Оуен Вілсон.
Ідея для книги народилася у авторки після неприємного інциденту, що стався під час прогулянки. Її син побачив на вулиці дівчинку з сильно деформованим обличчям. Хлопчик злякався і заплакав. Не бажаючи образити дівчинку та її батьків, Паласіо спробувала пом'якшити ситуацію, але в результаті лише все погіршила.
У Огеста Пулмана через рідкісне генетичне захворювання немає обличчя. Він переніс 27 операцій і ніколи не ходив до школи. І ось хлопчик вперше йде до п'ятого класу, до звичайних дітей.
Що можуть почерпнути з цієї книги дорослі? Мужність, відмінне почуття гумору та оптимізм – важливі й цінні якості, які допомагають пережити трагедію. А точніше, необхідно мати мужність, щоб у горі знаходити сили на звичайні радості.
«Крадійка книжок», Маркус Зузак
Австралійський письменник Маркус Зузак написав цей роман у 2005 році. Книга перебувала у списку бестселерів The New York Times протягом декількох років, а в 2013-му її екранізував режисер Брайан Персіваль.
Дія відбувається в Німеччині 1939-1945 років. Оповідачем історії виступає смерть, а в ролі головної героїні – дівчинка Лізель, що живе в маленькому німецькому містечку. Книга розповідає про життя німців у період Третього рейху, а також про ціну, яку їм довелося заплатити за зачарування ідеями «великого фюрера».
Що можуть почерпнути з цієї книги дорослі? Розуміння того, що слово має величезну силу. Без слів і без права голосу людина стає слабкою і вразливою. Силою слів фюрер зачарував Німеччину. Позбавивши права голосу євреїв, зробив їх безправними мовчазними жертвами. Спалюючи книги, що містять «не ті ідеї і слова», знищив свободу.
«З ким би побігати», Давид Гроссман
Вперше книга була опублікована у 2000 році, в 2001-му отримала ізраїльську нагороду «Сапір» і німецьку Buxtehuder Bulle. Британський журнал Jewish Quarterly дав роману літературну премію Wingate. Автор «З ким би побігати» Давид Гроссман – лауреат Букерівської премії.
Події відбуваються в сучасному Єрусалимі, де, як у калейдоскопі, змішалися традиції різних культур. Шістнадцятирічному хлопчику Асафу, який під час канікул тимчасово працює в мерії, дають завдання знайти будинок загубленого пса. Собака біжить стрімголов по древньому місту, рухаючись знайомим маршрутом, яким ходив разом зі своєю господинею, а за ним щодуху мчить хлопець. Ця гонитва приведе його до справжнього кохання, а також познайомить з безліччю цікавих людей.
Що можуть почерпнути з цієї книги дорослі? Можливість поглянути на світ очима підлітка. Коли всі фарби свіжі, а почуття яскраві; коли попереду все життя і світ сповнений надій, а за спиною ростуть крила. А ще ця історія про вірність, рішучість і співпереживання.
Дякуємо Вам за увагу до публікацій нашого блогу! Долучайтесь до нас у соціальних мережах! Будемо щасливі бачити Вас також серед постійних читачів (сайдбар членів блогу ліворуч).
Немає коментарів:
Дописати коментар