Тема козаків-характерників в українському літературному просторі підіймалась не раз. Більшість оповідей та легенд про характерників було записано в Україні лише в ХІХ ст., хоча саме явище древнє, а перші згадки про них зустрічаються ще в літописах, що стосуються другої половини XVI сторіччя.
До творення образу характерника долучилися відомі українські письменники, такі як: Дмитро Яворницький («Історія запорозьких козаків»), Євген Гребінка («Чайковський»), Пантелеймон Куліш («Чорна рада»), Адріан Кащенко («Запорозька слава», «На руїнах січі») та багато інших.
З нагоди Дня Героїв України, який щорічно відзначається 23 травня на честь українських вояків — борців за волю України, передовсім, лицарів Київської Русі, козаків Гетьманської Доби, січових стрільців та вояків Армії УНР, УПА та діячів ОУН хочемо познайомити вас з декількома сучасними авторами, які у своїй творчості розкривають тему козацтва та феномен козаків-характерників: Василь Чумаченко, Анатолій Скульський, Тарас Каляндрук.
Василь Чумаченко
Василь Чумаченко сьогодні є одним провідних фахівців у дослідженні езотеричної культури України, автором статей, книг про характерництво. Вивчаючи глибини культурно-історичної спадщини українського етносу, першовитоки становлення духовного світу людини, Чумаченко відтворив досить чітку, зрозумілу систему знань, що дає кожній людині відкрити в собі «закон всередині», що є пробудженням, до якого хочуть дійти всі люди Землі.
Основним об'єктом досліджень Василя Чумаченка є надбання стародавніх оріїв і їх духовних спадкоємців — характерників Запорозької Січі. Саме з цих джерел черпає автор безцінні свідчення про дивовижне знання сущого, яким володіли наші пращури.
Книги знайомлять читача з мистецтвом ведення земного життя, яке осягалося через розкриття природної здатності людини сприймати тонку цілісну основу світу, що, на думку автора, і с головною сутністю справжньої людини. Відкриваючи невідомий на сьогодні у широкому загалу обрій поширеного сприйняття світу і пов'язаних з ним світоглядних уявлені, автор ставить досить складні для сучасного природознавства питання і пропонує шляхи їх вирішення у дуже незвичний для сьогодення спосіб, але саме такий підхід і допомагає включити ту сторону людської сутності, що була до цих пір незнаною для нас.
«Шлях у невимовне» (2000), В. Чумаченко
Колись великий вчений, поет і філософ Й. Гете у своїх пошуках відкрив дивовижне — він прийшов до висновку, що свідомість людини може набувати нового пробудженого стану, в якому з'являється здатність до поширеного сприйняття світу. Таких людей Й. Гете назвав лівітаторами.
Він вважав, що один лівітатор, здатний споглянути на людське життя з іншої, винесеної за його межі позиції, може заміняти цілі наукові установи. Можливість бачити іншу, більш глибинну сторону довколишнього життя робить його неперевершеним дослідником у царині тих таємниць, що лежать за межею антропологічного буття.
Він вважав, що один лівітатор, здатний споглянути на людське життя з іншої, винесеної за його межі позиції, може заміняти цілі наукові установи. Можливість бачити іншу, більш глибинну сторону довколишнього життя робить його неперевершеним дослідником у царині тих таємниць, що лежать за межею антропологічного буття.
«Крик пугача» (2004), В. Чумаченко
Як і в своїй книзі «Шлях у невимовне», Василь Чумаченко звертається до теми езотеричної культури України, знаходячи в глибинах культурно-історичної спадщини українського етносу першовитоки становлення духовного світу людини. Свої судження автор ґрунтує на розкритті сакрального шляху стародавніх культур, ознаки якого і по сьогодні зберігаються в основних архетипах етнічної культури України, що дає підставу, на думку автора, вважати її територію іньською праматеринською зоною формування світосприйняття людини.
До книги увійшли есе «Таємниця старого шляху, або Розвиток природних початків людини в українському етносі» та повість-фентезі «Кріри», в яких автор намагається визначити походження та розкрити основні засади етнічної езотеричної культури, зокрема козацького характерництва як найближчого до нас у часі її прояву.
«Політ нічного метелика» (2009), В. Чумаченко
Людина — лише фасад храму, що ввібрав у себе всю мудрість і все добро світу. Те, що ми зазвичай називаємо людиною, тобто сутність, яка їсть, п 'є, сіє хліб, рахує гроші, — це зовсім не людина. Людина — це дух, органом якого є фізичне тіло, і, говорячи про повагу до людини, ми поважаємо не тіло, а її дух, тому що, коли б він цілком проявився в діях людини, ми змушені були б тільки стати перед нею на коліна.
Книга «Політ пічного метелика» знайомить читача з мистецтвом ведення земного життя, яке осягалося через розкриття природної здатності людини сприймати тонку цілісну основу світу, що, на думку автора, і є головною сутністю справжньої людини.
Відкриваючи невідомий на сьогодні широкому загалу обрій поширеного сприйняття світу і пов'язаних з ним світоглядних уявлень, автор ставить досить складні для сучасного природознавства питання і пропонує шляхи їх вирішення у дуже незвичний для сьогодення спосіб, але саме такий підхід і допомагає включити ту сторону людської сутності, що була до цих пір незнаною для нас.
Окреслені автором основні засади культурного й духовного виховання справжньої людини й сучасних умовах дозволяють здійснити корінний поворот у розвитку науки та культури, заслуговують на пильну увагу не лише фахівців з езотерики, а перш за все науковців, освітян, політиків, громадських діячів і широкого кола читачів, я ким небайдужа подальша доля українства і всього людства загалом.
Тарас Каляндрук
Ще один сучасний автор, котрого неможливо оминути. У своїх книгах знайомить з історією та розвитком духовності козацьких характерників, розкриває досі невідомі факти та подає новий погляд на уже знайомі явища історії та культури.
Зібраний науковий та фактологічний матеріал, який сконцентрований в його працях, є унікальною джерельною базою з вивчення історії розвитку бойового духу характерників, які розвинули в Україні самобутню культуру та традицію лицарського бойового духу, що прийшов у сучасну епоху і був каталізатором відновлення незалежності України.
«Місією характерників було зберегти душу українського народу», — стверджує автор. «Характерники формували стратегію розвитку козацтва, українства взагалі». Автор розкриває харизматичні риси українських бойових мистецтв, якими володіли козацькі характерники, і які вони застосовували в надзвичайно важких умовах. Він проводить дослідження явища характерництва в контексті психологічних та філософських вчень, вбачаючи тісний взаємозв'язок між мистецтвом ведення бою і духовністю, звичаями, світоглядом, релігією народу та його психологічними характеристиками.
Цікавими є також етимологічні розвідки науковця, вивчення походження того чи іншого поняття. Історія, філософія та психологія українського бойового лицарського духу, який застосовували українські характерники у бою, є предметом цього дослідження.
«Загадки козацьких характерників» (2007), Т. Каляндрук
Це книга про славні бойові подвиги українських «лицарів духу», що були розпочаті у «Таємницях бойових мистецтв України». У книзі висвітлено малодосліджені сторінки української історії, міфології, культури, які по-новому розкривають сутність бойового духу та військового мистецтва українського народу через прадавні традиції військової бойової підготовки та вірування наших предків.
Книга також містить унікальний ілюстративний матеріал, зібраний з найрізноманітніших давніх та сучасних джерел: ілюстрації до давніх видань, фрагменти фресок, графіті та рельєфних зображень, малюнки, світлини тощо.
Книга також містить унікальний ілюстративний матеріал, зібраний з найрізноманітніших давніх та сучасних джерел: ілюстрації до давніх видань, фрагменти фресок, графіті та рельєфних зображень, малюнки, світлини тощо.
Книга буде цікавою для дослідників історії, культури, військової підготовки, а також для усіх, хто небайдужий до минулого та сучасного рідного краю.
«Таємниці бойових мистецтв» (2007), Т. Каляндрук
Книга присвячена бойовим мистецтвам українців і є першим комплексним дослідженням цієї теми з точки зору сучасного дослідника. Автор досліджує бойові мистецтва богатирів, пластунів, козаків та інших воїнів. Зі сторінок книги оживає самобутня бойова культура наших предків, які тисячу років допомагала їм захищати рідну землю від ворогів.
У виданні представлено понад чотириста зображень із рідкісних джерел, більшість з яких до останнього часу були малодослідженними.
Книга буде цікавою для істориків, культорологів, захисників вітчизни та усіх, хто небайдужий до бойових мистецтв українців.
Анатолій Скульський
Один із нащадків козацької, а за тим чумацької династії, яка володіла глибинними знаннями української психодуховної культури і зуміла до нашого часу зберегти ці знання. Є автором численних книг і статей про бойовий звичай українських козаків-характерників, серед яких широко відомі: Спас. Таємна наука українського козацтва (1997) та Спас (Записки наблюдателя). Психокультура восточных славян в традициях, обрядах, преданиях и мифах народов Украины (1997).
Сімейна легенда говорить, що у далеку давнину, ще десь у 1617 столітті віддали в науку за великі гроші чи то до знахаря, чи то до чаклуна, чи то до монастиря хлопчика Василька. 3 тих пір і передаються в роду знання бойового мистецтва спаса. Усі чоловіки великої родини Скульських пройшли фронтами Другої Світової війни і повернулись додому живими. Батько Максим Сидорович Скульський на схилі років передав свої знання психодуховної культури спаса синові Анатолію.
В українській психокультурі існує своя, так би мовити, національна йога, під загальною назвою спас, з допомогою методик якої можна впливати на психіку та фізичний стан людини, можна розвинути надзвичайні здібності телепатію, ясновидіння, вміння зцілювати людей і тварин та багато іншого.
Спеціалісти Миколаївського обласного центру «Здоров’я» вивчали здібності: А. М. Скульського, провели серію експериментів і дійшли висновку, що він дійсна володіє таким вмінням. Разом з тим, Анатолій Скульський, за фахом працівник культури, зацікавлений у тому, щоб досконало розібратись у суто фізичному механізмі дії системи спаса та її впливу на власний організм та на учасників можливих експериментів.
«Спас (Записки наблюдателя). Психокультура восточных славян в традициях, обрядах, преданиях и мифах народов Украины» (1997), А. Скульський
Книга, в якій автор викладає стародавню трансову культуру українського козацтва під назвою СПАС. Ця система в тому вигляді, в якому вона викладається автором, перейшла до нього від батька, а йому була передана його батьком. По всій видимості в тій чи іншій транскрипції система має історичні корені, які виходять з Ведів давніх русів. В подальшому з розквітом культури русів в Подніпров'ї з головним містом Київ (IV століття до н.е.) вона зазнає ряд змін і поступово стає трансовою культурою запорізьких козаків, оскільки потім усно передається ними з покоління в покоління. Усні перекази говорять про три різновиди Спасу: бойовий, охоронний і цілющий. Саме система цілющого Спасу викладається автором.
«Спас. Таємна наука українського козацтва» (1997),
А. Скульський, В. Чубенко
А. Скульський, В. Чубенко
Досі ще грунтовно не досліджена психодуховна основа українського козацького феномена. Опис обрядів та звичаїв козацької республіки, навіть опис методик фізічної та бойової підготовки молодих козаків, — то лише поверховий шар.
Сьогодні фольклористи-дослідники висловлюють припущення про існування, так би мовити, таємної козацької науки, що мала метою всебічне — психологічне, психодуховне та фізичне загартування воїна.
Сьогодні фольклористи-дослідники висловлюють припущення про існування, так би мовити, таємної козацької науки, що мала метою всебічне — психологічне, психодуховне та фізичне загартування воїна.
За матеріалами: spadok.org.ua/, chtyvo.org.ua,
Дякуємо Вам за увагу до публікацій нашого блогу! Долучайтесь до нас у соціальних мережах! Будемо щасливі бачити Вас також серед постійних читачів (сайдбар членів блогу ліворуч).
Немає коментарів:
Дописати коментар